Пятница
20.10.2017
18:57
Приветствую Вас Гость
RSS
 
Факультет Естественных Наук
Главная Регистрация Вход
Хімії та біохімії. »
Меню сайта

Наш опрос
Оцените наш сайт
Всего ответов: 158

Завідувач кафедри – доктор хімічних наук, професор Дяченко Володимир Данилович.
При кафедрі функціонують магістратура з хімії, біохімії та аспірантура зі спеціальності 02.00.03 „Органічна хімія”.

Штат кафедри:
На сьогодні на кафедрі в основному складі працюють 18 викладачів, у тому числі: 1 доктор хімічних наук, 7 кандидатів наук, 8 магістрів.
1. доктор хімічних наук, професор Дяченко Володимир Данилович.
2. кандидат хімічних наук, доцент Хрустальова Н.М.
3. кандидат хімічних наук, доцент Мєдвєдєва Т.Є.
4. кандидат педагогічних наук, доцент Крючок Л.М.
5. кандидат хімічних наук, доцент Клокол Г.В.
6. кандидат хімічних наук, доцент Роман С.В.
7. кандидат хімічних наук, доцент Хорошилов Г.Є.
8. кандидат хімічних наук, доцент Ткачов Р.П.
9. завнавчальними лабораторіями Матросова С.В.
10. завлабораторією органічного синтезу, магістр хімії Пугач Ю.Ю.
11. магістр хімії, асистент Красніков Д.О.
12. магістр хімії, асистент Нікішин О.О.
13. магістр хімії, асистент Савчук С.В.
14. магістр хімії, асистент Демчак І.В.
15. магістр хімії, асистент Юрченко А.А.
16. магістр хімії, асистент Полупаненко О.Г.
17. магістр хімії, асистент Руженко-Мізовцова Н.О.
18. асистент Яковлєва О.Ю.

Аспіранти:
Карпов Є.М., Сараєва Т.О., Ткачова В.П., Сукач С.М.

Наукова робота:
Розробляється наукова тема „Синтез нових алкілзаміщених карбо- та гетероциклів з фармакологічною дією шляхом каскадної гетероциклізації” та педагогічна проблема „Формування професійної майстерності та творчої індивідуальності студентів у процесі вивчення хімічних дисциплін”, розробляється держбюджетна тема.
Історія.
У структурі інституту кафедра хімії існує з моменту його створення. До 1938 року вона була єдиним центром підготовки кадрів учителів хімії для усього Донбасу.
Першими викладачами на кафедрі були Ольга Порфиріївна Олексієва й Іван Андрійович Войтенко. Обидва вони закінчили Ленінградські навчальні заклади і працювали в Ленінграді до 1923 року. О.П. Олексієва – учениця академіка А.Е. Фаворского і якийсь час працювала в його лабораторії. Педагогічна і наукова діяльність І.А. Войтенко й О.П. Олексієвої продовжувалася на кафедрі хімії Ворошиловградского педінституту до кінця 50-х років. Першим завідувачем кафедрою з 1923 по 1957р. був І.А. Войтенко.
О.П. Олексієва з 1945 по 1957 рік була проректором інституту, а з 1957 по 1959 рік завідувала кафедрою.
У 1927 році відбувся перший випуск учителів хімії, і штат кафедри став поповнюватися кращими його випускниками. Серед них Олександр Вікторович Орнацький, що проробив на кафедрі до другої половини 40-х років. Надалі залучення випускників до роботи на кафедрі стало традицією. У різний час на кафедрі працювали випускники ВДПІ Данило Якович Куп'янський, Лідія Станіславівна Немчевськая, Володимир Іванович Кулик, Олександра Яківна Дудник, Любов Михайлівна Сиротина, Марія Федорівна Назаренко й інші.
Робота кафедри в області методики викладання хімії довгі роки очолювалася І.А. Войтенком. Він прекрасно знав школу, завжди вмів зайняти передову позицію. У період з 1935 по 1955 рік разом зі співробітниками кафедри і вчителями шкіл опублікован ряд статей у журналі "Хімія в школі", а також методичні вказівки з окремих питаннях курсу хімії середньої школи для вчителів.
В передвоєнні роки О.П. Олексієва вела активну наукову працю. Нею вивчалося питання про кінетику взаємодії металевого берилію з кристалогідратами. Результати досліджень публікувалися в журналах. Ці дослідження були високо оцінені на Українській республіканській конференції.
Ще в довоєнний час кафедра вела велику роботу з учнями середніх шкіл. При кафедрі працював хімічний гурток шкіл міста. Заняття проводили викладачі кафедри.
У 1945 році відновилася робота інституту і кафедри у Ворошиловграді. З евакуації повернулися О.П. Олексієва і І.А. Войтенко. Крім них в першому після військовому навчальному році працював на кафедрі кандидат хімічних наук Василь Андріанович Старостін, демобілізований з армії, учень академіка П.Л. Капіци. Надзвичайно цікаві були заняття В.А. Старостіна (в кирзових чоботях, у шинелі, накинутій на плечі) в аудиторіях, де в зимовий час температура, найчастіше, була нижче, ніж за вікнами, частина яких була забита щепками. Студенти працювали за грубо збитими столами, зігріваючи в руці склянку з чорнилом, що потім замерзало на кінчику пера. Писали конспекти на газетах і в книгах, де печатка вицвіла від часу та була не дуже жирною.
Лабораторне обладнання виготовляли викладачі і лаборанти. Електричні лампи перетворювалися в колби, пляшки – у лійки і склянки, будь-яка керамічна труба – в електронагрівальний прилад. У цей же період велику допомогу в обладнанні кафедри робили промислові підприємства міста й області.
Наприкінці 1945 року на кафедрі почала працювати Маріанна Василівна Токарєва. З її приходом активізувалася робота з методики вищої школи. У 1947 році в практикум з аналітичної хімії був уведений полумікрометод, що значно заощаджувало реактиви і час. У 1952 році був освоєний і введений у навчальний процес безсірко-водневий метод якісного аналізу. За цю роботу М.В. Токарєвій і кафедрі висловлена подяка авторами методу Бесковим і Слизковським у передмові до їхньої книги.
Роботи М.В. Токарєвої з удосконалення навчального процесу у вузі були опубліковані в журналі "Вісник вищої школи".
З початку 50-х років М.В. Токарєва почала займатися і науковою працею з проблем рівноваги в сольових багатокомпонентних системах. Результати роботи були оформлені у виді кандидатської дисертації.
З 1954 року на кафедрі стали працювати викладачі Євгенія Михайлівна Лосік і Лев Михайлович Євтушенко.
Є.М. Лосік внесла значний вклад в удосконалювання методики навчання студентів.
Л.М. Євтушенко повернувся з аспірантури на кафедру, де він з 1947 по 1951 рік працював старшим лаборантом. Ним була підготовлена в аспірантурі Інституту загальної і неорганічної хімії АН УРСР під керівництвом академіка А.К. Бобко кандидатська дисертація. З 1959 по 1974 рік Л.М. Євтушенко завідував кафедрою. З 1967 по 1970 рік він був деканом факультету.
Значний кількісний і якісний ріст кафедри мав місце в 60-у роки. Це було пов'язано, насамперед, з удосконаленням навчальних планів і програм. На кафедрі почали працювати Людмила Іванівна Жукова, кандидати хімічних наук Т.А. Горбатова й А.В. Лещенко, випускники нашого інституту В.К. Руденко, М.Ф. Назаренко, З.І. Міквабія, випускники Саратовского університету Г.П. Петросян і Э.Н. Чернікова. У цей же період при кафедрі була організована госпрозрахункова хіміко-аналітична лабораторія зі штатом понад 10 чоловік. Штат був укомплектований головним чином з випускників нашого інституту. Лабораторія дала можливість встановити ефективний зв'язок з виробничими підприємствами міста й області.
З початку 60-х років співробітники кафедри включилися в розробку питань хімії сполук молібдену. На базі кафедри була проведена Всесоюзна нарада з хімії неводних розчинів і засідання Координаційної Ради з хімії комплексних сполук АН СРСР.
Довгі роки з 1961 по 1978р. на кафедрі працювала Тамара Ісааківна Воловик, яка займалася методикою аналітичної хімії, організацією виробничої практики з хімічній технології, методикою рішення задач з хімії.
З 1967 року на кафедрі стали працювати випускники нашого інституту кандидати біологічних наук, доценти Тетяна Федорівна Пономарьова й Інна Михайлівна Агафонова. З їхнім приходом розпочалися дослідження в області біохімії. Заслуженим інтересом серед студентів користувалася тематика наукової праці Т.Ф. Пономарьової і І.М. Агафонової "Азотистий обмін при різних станах організмів".
Високий науково-теоретичний рівень підготовки Т.Ф. Пономарьової і І.М. Агафоновой, їх педагогічна майстерність дозволили за час роботи в інституті підготувати 35 дипломних, 70 курсових робіт, 87 доповідей на наукові конференції.
Результати наукової праці Т.Ф. Пономарьової і І.М. Агафонової освітлені в друкованих виданнях всесоюзного і республіканського значення. Усього опубліковано 60 статей, методичних посібників, тез доповідей.
З 1971 року на кафедрі працює кандидат хімічних наук, доцент Тетяна Євгенівна Медведєва. Напрямок її наукових інтересів – дослідження рівноваги в багатокомпонентних сольових системах.
З 1974 року кафедру очолив кандидат хімічних наук, доцент Юлій Олексійович Шаранін. Напрямок його наукових інтересів – органічна хімія. Талант організатора дозволив йому розгорнути активну наукову працю в напрямку органічного синтезу і пошуку нових ефективних хімічних засобів захисту рослин. У 1975 році була організована госпдоговірна лабораторія синтезу пестицидів, у роботі якої активну участь приймали студенти.
За період з 1975 по 1982 роки співробітниками лабораторії опубліковано понад 60 статей, з них більш 20 – спільно зі студентами. Роботи доповідалися на Міжнародних і Республіканських конференціях.
Високий рівень викладання і наукова активність членів кафедри відіграють істотну роль у формуванні ставлення студентів до професійної діяльності і наукових досліджень.
Велику роботу проводить кафедра з вчителями й учнями шкіл міста й області. Усі роки члени кафедри беруть участь у роботі міських і районних методичних об'єднаннях учителів хімії, при кафедрі працює університет педагогічної майстерності. Понад 40 років кафедра є активним організатором та співорганізатором хімічних олімпіад. Показником наших зусиль можуть бути перемоги учнів на Республіканських і Всесоюзних олімпіадах.
Лабораторія із синтезу нових біологічно активних сполук і сьогодні веде спільні наукові дослідження з різними організаціями нашої країни і зарубіжжя. В даний час тут розробляється перспективний науковий напрямок – „Синтез нових алкілзаміщених карбо- та гетероциклів з фармакологічною дією шляхом каскадної гетероциклізації”. Перші роботи співробітників лабораторії були присвячені синтезу піридинтіонів на основі рециклізації 1,3-дітіоленів і взаємодії кетодинітрилів з елементною сіркою. У 1985 році по цій тематиці А.М. Шестопаловим, одним з перших учнів професора Ю.А. Шараніна, була захищена кандидатська дисертація. Надалі співробітник лабораторії Л.А. Родіновськая запропонувала шлях синтезу сполук зазначеного вище класу конденсацією енамінів 1,3-дикарбонільних сполук з ціанотіо(селено)ацетамідом. Таким чином, був відкритий шлях до раніше невідомих піридинів, що містять меркаптофункцію.
Наступний етап становлення лабораторії органічного синтезу ЛДПІ – розробка методів синтезу заміщених піранів, у тому числі конденсованих зі стероїдами. Ці потенційно біологічно активні сполуки були отримані кандидатом хімічних наук, доцентом Г.В. Клокол.
Надалі "піранова" і "піридинова" тематика в лабораторії успішно розвивалася старшими науковими співробітниками кафедри, кандидатами хімічних наук М.П. Гончаренко і Г.Е. Хорошиловим, що зуміли синтезувати відповідно гексагідрохінолінтіони і циклопропілзаміщені піридини.
З приходом у лабораторію в 1981 році В.Н. Нестєрова, випускника ЛДПІ, з'явилася можливість застосовувати самий достеменний метод для встановлення структури нових гетероциклів – рентгеноструктурний аналіз.
Розробці селенвмісних гетероциклів присвячено роботи Дяченка В.Д., випускника 1983 р. ЛДПІ імені Тараса Шевченка. У 1990 р. він захистив кандидатську, а в 1998 р. докторську дисертації із органічної хімії у м. Москва (ІОХ ім. Н.Д. Зілінського РАН). З 1994 р. він очолює кафедру хімії та біохімії, а з 2007 р. – декан факультету природничих наук.
Кінець дев’яностих – початок 2000 років відзначився захистом кандидатських дисертацій Кривоколиском С.Г. (Арил(гетерил)метиленціаноацетаміди у синтезі заміщених гідрованих 3-ціанопіридин-2(1Н)тіонів), Романом С.В. (Функціонально заміщені 7-алкілселено-1,4-дигідро-1,6-нафтиридини: синтез багатокомпонентною конденсацією, властивості та будова), Якуніним Я.Ю. (4-Незаміщені 3-ціанопіридин-2(1Н)тіони: синтез реакцією карбонілфункціоналізованих етоксиолефінів з ціанотіоацетамідом, будова та властивості), Дяченком О.Д. (Синтез та властивості функціонально заміщених 4-циклогексанспіропіридин-2-тіонів) і Ткачовим Р.П. (Синтез піридин-2-тіолів реакцією нуклеофільного вінільного заміщення, їх будова та властивості).
У даний час гетероциклічна хімія – одна з основних наук сучасного природознавства. Вона успішно розвивається в лабораторії органічного синтезу ЛНПУ імені Тараса Шевченка, вирішуючи складні наукові задачі.
Високий рівень викладання і наукова активність викладачів та співробітників кафедри відіграють істотну роль у формуванні ставлення студентів до професійної діяльності і наукових досліджень.

Форма входа

Календарь новостей
«  Октябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Поиск

Друзья сайта

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Copyright MyCorp © 2017
Создать бесплатный сайт с uCoz